Ласкаво просимо на zapysy.com.ua!

Досьє Агента Архівні Zapysy Дружні сайти Форум Статті Новини Галерея Напишіть нам

            Ьbersetzen Traduisez Traduca Traduzca Traduza       
Пошук   
Головне меню

Пошук по сайту

Зараз на сайті
#6: Гости
#0: Пользователи
#86: Пользователи с регистрацией

Вы гость здесь.
+ регистрация

Последний посетитель:
#ГЕТЬМАН: 3 Дней 6 ч. 4 м. назад

Лічильники

Лічильник МЕТА

Катологи, рейтинги сайтів
каталог сайтів

Розсилки Новини

Поточні новини і коментарі:


Нові статті :

 · Слово в Неделю о Страшном суде , мясопу..
 · Слово в Неделю о мытаре и фарисее . Два..
 · Неделя о блудном сыне ..
 · 15 лютого - свято Стрітення Господнє . ..
 · Крещение Господне . Богоявление . Хреще..
 · Свято Обрізання Господнє і Василія Вели..
 · РОЖДЕСТВО ГОСПОДА БОГА И СПАСА НАШЕГО И..
 · РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Святішого Патріарха..
 · Слово Святішого Патріарха Кирила перед ..
 · РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Предстоятеля УПЦ до с..
 · Святитель Спиридон Тримифунтский ...
 · Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анн..

Новини : Бабин Яр у спогадах очевидців ...
Відправлено ГЕТЬМАН в 25.9.17 14:57 (1843 прочитали)

Бабин Яр у спогадах очевидців ...

      Бабин Яр      Роман Лебедь , Бі-Бі-Сі, Київ  ,  29 вересня, 2011 pоку .

         Бабин Яр вважають першим місцем масових розстрілів євреїв.

         Події, які відбулися в урочищі Бабин Яр у Києві рівно 70 років тому, суттєво змінили уявлення про межу людської жорстокості, зневаги, ненависті і, водночас, стали маніфестом співчуття і людяності.

Тоді околиця Києва, а тепер один із районів поблизу центру міста, стала могилою для десятків тисяч невинних людей ...



          Одних німецькі окупанти вбивали за те, що вони захищали Київ, будучи партизанами, партійними активістами чи полоненими солдатами і моряками. Інших - бо становили загрозу, входячи до Організації українських націоналістів, як поетеса Олена Теліга, яку розстріляли разом із чоловіком.

Але найбільше людей в Бабиному Яру полягло тільки через те, що вони належали до одної етнічної групи - передовсім євреїв, але також - ромів.

Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року тут розстріляли майже 34 тисячі євреїв. У наступні дні есесівці винищили там практично все єврейське населення Києва - чоловіків, жінок та дітей. Наймолодшій жертві було три дні, найстаршій - 103 роки. Разом із Освенцімом, Київ став одним із найболючіших символів Голокосту.

Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до звільнення міста від окупантів. Загальне число жертв різниться. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі спеціальна державна комісія для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва дала оцінку - приблизно 100 тисяч загиблих.

Ті події спершу замовчували і приховували, згодом про них було сказано багато. Але навряд хтось розповість про них більше, ніж люди, яким довелося бачити все на власні очі.

Читайте також:    Гріх комунізму . Нам усім треба покаятися, як це зробили німці >>>

Свідок

Іоанна Євгеньєва

Іоанна Євгеньєва - один з останніх свідків початку розстрілів

Сім'я Іоанни Євгеньєвої в 1941-му році жила на київській вулиці, яка тоді називалася Бабин Яр, у будинку під номером один. Маленькій Іоанні було 12, коли почалася війна. Тепер вона одна із двох останніх людей, які власними очима бачили, як розстрілювали євреїв у Бабиному Яру.

"Дорослі туди йти боялися, а діти бігали, - пояснює жінка вже похилого віку, як саме їй випало стати свідком тих подій. - Наша мама до війни працювала у їдальні для командування, помічником кухаря. Ми туди часто ходили, нам давали харчі. Коли почалася війна - там були літні військові табори трьох дивізій. У цій їдальні було горище. І ми з дітьми туди залізли - нас було п'ятеро. А віконце на горищі ділилося на чотири фрагменти - і ми сварилися між собою, аби подивитися. В той час ішли розстріли..." - поділилася спогадами жінка з Бі-Бі-Сі.

Розповідь Іоанни Євгеньєвої ставала дедалі моторошнішою, її руки тремтіли, очі наливалися сльозами:

"І ось в цьому яру їх спиняли - там зробили таку східцю нижче - і косили зі зброї. І ми за цим всім спостерігали - це було жахливо. Що нас вразило - людей роздягали мало не наголо."

Іоанна Васильєва, свідок розстрілу

"Натовп людей заполонив усю дорогу. По краях ішов конвой - есесівці. Зі зброєю і собаками. І люди йшли собі - навантажені сумками. Деякі згодом почали кидати ті сумки - вони вже збагнули, куди йдуть".

Жінка пригадує, що місцем, куди вели людей на розстріл, тоді було невелике поле, посеред якого вода вимила яр - приблизно 70 метрів завдовжки і до 5-ти метрів завглибшки. У той час на полі ще росли шовковиці, за якими згодом лежали двометрові гори одягу.

"І ось в цьому яру їх спиняли - там зробили таку східцю нижче - і косили зі зброї. І ми за цим всім спостерігали - це було жахливо. Що нас вразило - людей роздягали мало не наголо", - продовжувала очевидиця трагедії.

Фрагмент оголошення

Фрагмент оголошення, 2 тисячі яких розвісили по Києву зранку 28 вересня 1941 року

"Ми на тому горищі просиділи, аж поки стемніло. Потім вже прийшли до тями - що ми робимо, треба ж додому йти... Але в той пізній час дорогою проїздила колона німецьких машин - і ми в розсипну в різні боки дороги. Чекали довго, поки машини переїхали. Бабуся насварила мене - де ти ходиш, я так хвилювалася, думала, ти вже там під розстріл потрапила. Я, звісно, переживала, тієї ночі не спала. І в наступні ночі теж", - жінка розповіла, що від переживань в неї випало волосся з голови.

По тому розстріли тривали щодня, але бабуся більше не пускала туди Іоанну.

Праведність

Жахіття, які випало пережити жінці та її сім'ї, тривали ще не один рік.

Згодом прямо біля їх будинку збудували Сирецький концтабір. А у їх родині ще два роки переховувався знайомий єврей, через що над сім'єю постійно нависав страх розстрілу.

Ольга Дроздова

Ольга Дроздова допомагала підпільній організації з порятунку євреїв

Деякі історики часто критично пишуть про те, що, мовляв, весь Київ знав, що відбувається у Бабиному Яру, а основною і найбільш "брудною" частиною роботи - роздягати людей і відбирати дітей від батьків - займалися переважно колабораціоністи з числа місцевого населення.

Але зовсім інші думки з цього приводу, очевидно, виникають у людей, які хоча б раз прогулювалися "Садом праведників" у меморіалі Яд Вашем в Єрусалимі. Кожним з тисяч дерев, які ростуть там, удостоєні не-євреї, які, попри загрозу смерті, рятували євреїв.

Україна - серед перших країн їх кількістю. На початок 2011 року зареєстровано 2363 праведники з України. 665 з них - це праведники Бабиного Яру, як стверджує голова Фонду пам'яті Бабиного Яру Ілля Левітас. За його словами, таких людей було набагато більше, просто не всі, хто переховував у себе євреїв, вважали, що роблять щось особливе.

"В Києві був такий архітектор - Асеєв, він, на жаль, вже помер. Так ось він писав, малював усі ці німецькі печатки, і таким чином євреїв перетворювали на українців, росіян і так далі. Вони могли жити, перейти на іншу квартиру. "

Праведниця Ольга Дроздова

Праведниця Ольга Дроздова розповіла Бі-Бі-Сі, що це були не лише приватні випадки, в Києві діяла ціла підпільна організація "Арсеналець", яка займалася порятунком євреїв.

"Там виготовляли документи, рятуючи євреїв від Бабиного Яру. У нас були десятки людей. Нам давали великі списки і давали бланки. В Києві був такий архітектор - Асеєв, він, на жаль, вже помер. Так ось він писав, малював усі ці німецькі печатки, і таким чином євреїв перетворювали на українців, росіян і так далі. Вони могли жити, перейти на іншу квартиру. У всякому разі, якщо їх ніхто не видавав, вони залишалися живими", - розповіла жінка, яка у такий спосіб врятувала і власну двоюрідну сестру, мати якої була єврейкою. Хоча їй тоді було лише 7 років.

Місто

Пізніше Ольга Дроздова бачила, як горів Хрещатик під бомбардуванням наступаючих радянських військ. Всі ті події разом залишили відбиток не лише на людях, які жили у місті, які в ньому загинули. Змінився загальний образ Києва, в якому і роташований Бабин Яр - один із основних символів Голокосту, разом із польським містечком Освенцім, поблизу якого існував один з найбільших німецьких концтаборів - Аушвіц.

Бабин Яр

Бабин Яр з боку Куренівки в 1930-х роках

"Я думаю, нині, аби бути киянином, пам'ять про Бабин Яр складає вирішальний, фундаментальний момент. Виходячи з цієї пам'яті, твориться людське, громадянське, культурне полотно міста. На цій пам'яті основана ідентичність Києва: це великий траур, тому що із полотна міста вирвана частина його народу", - вважає професор італійського університету Roma Tre, генеральний секретар Спільноти Святого Егідія Адріано Роккуччі, який прибув до Києва, аби взяти участь у заходах із вшанування жертв Бабиного Яру, організованих спільнотою.

Спершу тій пам'яті справді не надавали значення. В 1950-му році радянська влада вирішила заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петровських цегляних заводів, а потім прокласти там шляхи і облаштувати парк.

Дамба, якою перекрили яр, не відповідала нормам безпеки, а пропускна спроможність дренажної системи була недостатньою для відведення надлишків води. 13 березня 1961 дамба не витримала навантаження, і селевий потік висотою приблизно до 14 метрів ринув на Куренівку. Ті події згодом отримали назву "Куренівська трагедія". За оцінками сучасних істориків, у наслідку кількість загиблих сягала 1500 людей.

"Бабин Яр помстився" - говорили одне-одному люди. За містичним збігом, трагедія сталася рівно через 20 років після розстрілів.

Менора

Менора, яку встановили до 50-х роковин трагедії

Перший пам'ятник там встановили в 1976 році - "Радянським громадянам і військовополоненим солдатам та офіцерам Радянської Армії, розстріляним німецькими фашистами в Бабиному Яру".

І лише зі здобуттям Незалежності, в 1991 першому році, в день 50-річчя з дня початку масових розстрілів поблизу місця трагедії встановили пам'ятник у вигляді бронзової менори.

Хоча цими днями лунає багато критики, що влада досі не спромоглася спорудити меморіал пам'яті жертв Бабиного Яру, у Бабиному Яру та його околицях встановили 25 пам'ятників.

Очікують, що 3 жовтня керівництво держави закладе перший камінь під майбутній меморіал.

 

      29 вересня, 2011 pоку .

       Ще на цю тему :

     Україна

        

          Джерело :  http://www.bbc.co.uk

 

                              Також  рекомендуємо ознайомитись :
          Земля, що не спить ..     В Українському домі в рамках програми до 70-річчя трагедії Бабиного Яру відкрилася виставка     « Голокост від куль : масові розстріли   євреїв в Україні 1941—1944 » ... >>>

 

Гріх комунізму . Нам усім треба покаятися, як це зробили німці >>>

 
Дополнительные ссылки


НАША КНОПОЧКА:) Будемо вдячні за розміщення на Інет-ресурсах
HTML-КОД ТУТ » »

Нові коментарі

Блок авторизації
Ник

Пароль



Забыли пароль?

Нет учетной записи?
Зарегистрируйтесь!

Кращі автори
1ГЕТЬМАН427
2D.I.P.73
3AKTUAL61
4ISKATEL51
500320

- Генерация страницы: 0.48 секунд | 34 Запросов ( сортировать ) + 0 _DBG_CACHED | 84 Файлов | 239 Классов | HTML: 106.26 КБ -